Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.03.2017 року у справі №908/485/16
Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №908/485/16
Ухвала КГС ВП від 25.04.2018 року у справі №908/485/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 908/485/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційні скарги 1.Фізичної особи ОСОБА_4 2. Фізичної особи ОСОБА_5 3. Фізичної особи ОСОБА_6 4. Фізичної особи ОСОБА_7

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016

у справі№ 908/485/16 господарського суду Запорізької областіза заявою доФізичної особи ОСОБА_8 Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра"пробанкрутствоарбітражний керуючийВершинін А.О.

в судовому засіданні взяли участь представники :

Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра"Штабовенко Д.В.Розпорядник майна Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" Вершинін А.О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" в загальному порядку на підставі ст.11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 (суддя В.І. Черкаський) в попередньому засіданні затверджено реєстр кредиторів Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра", визнано кредиторами у справі, зокрема, фізичну особу ОСОБА_7 у сумі 523540,50 грн. (6 черга задоволення вимог); фізичну особу ОСОБА_6 у сумі 655601,59 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів); фізичну особу ОСОБА_4 у сумі 571072,81 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів); фізичну особу ОСОБА_5 у сумі 594035,63 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів); судом не визнано вимоги ОСОБА_7 у сумі 20,00 грн., ОСОБА_6 у сумі 127400,89 грн., ОСОБА_4 у сумі 133484,78 грн., ОСОБА_5 у сумі 110783,83 грн.; відмовлено у задоволенні та включенні до реєстру вимог кредиторів фізичній особі ОСОБА_7 у розмірі 20,00 грн., фізичній особі ОСОБА_6 у розмірі 127400,89 грн., фізичній особі ОСОБА_4 у розмірі 133484,78 грн., фізичній особі ОСОБА_5 у розмірі 110783,83 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016 (колегія суддів: Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О., Ушенко Л.В.) апеляційні скарги фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 в частині визнання кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_12 змінено, викладено в наступній редакції: "визнано кредитором у справі (з вимогами) фізичну особу ОСОБА_4 у сумі 586245,83 грн. (6 черга задоволення вимог)"; ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 в частині визнання кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_7 у сумі 523540,50 грн. (6 черга задоволення вимог); фізичної особи ОСОБА_6 у сумі 655601,59 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів); фізичної особи ОСОБА_5 у сумі 594035,63 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів) залишено без змін.

Фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційних скарг заявниками зазначено, що суд припустився порушень норм процесуального права при винесенні постанови, а саме ч.3 ст.50 ГПК України, у зв'язку з чим невірно визначив граничний строк звернення з грошовими вимогами конкурсних кредиторів та невірно визначив черговість задоволення вимог кредиторів.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши пояснення представників боржника та арбітражного керуючого, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

Оголошення про порушення справи про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 15.03.2016.

До господарського суду звернулися фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з заявами про визнання грошових вимог до боржника. Заяви фізичних осіб обґрунтовані заборгованістю, яка виникла у боржника за договорами про надання фінансових послуг - залучення внеску (вкладу) членами кредитної спілки, якими є зазначені фізичні особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Судом першої інстанції зазначено, що вимоги фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами. Щодо розміру заборгованості по відсоткам за вкладами, які були внесені зазначеними фізичними особами на депозитний рахунок боржника, суд першої інстанції зазначив, що він був розрахований заявниками невірно, а тому з урахуванням вимог ст.625 ЦК України та умов договорів про надання фінансових послуг, суд першої інстанції перерахував суми заборгованості та встановив розмір кредиторських вимог кожного заявника.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції відносно розміру кредиторських вимог ОСОБА_4, виходив з арифметичної помилки суду першої інстанції при підрахунку грошових вимог кредитора.

Визначаючи черговість вимог кредиторів, суд першої інстанції послався на те, що заяви фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надійшли після строку, встановленого для їх подання, тому їх вимоги не є конкурсними і підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до шостої черги.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції відносно черговості заявлених вимог фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оголошення про порушення справи про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 15.03.2016. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Тому, в даному випадку тридцятиденний строк для звернення з грошовими вимогами конкурсних кредиторів сплив 13.04.2016. Посилаючись на приписи ст.23 Закону, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки заяви кредиторів з грошовими вимогами були подані до суду 15.04.2016 згідно експрес-накладних ТОВ "Нова пошта" №59000176106825, №59000176106645, №59000176104856, №59000176105905, тобто після закінчення строку, встановленого для їх подання, то їх вимоги не є конкурсними і підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до шостої черги.

Колегія суддів вважає, що судом невірно застосовано приписи ст.23 Закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

З матеріалів апеляційних скарг вбачається, що на підтвердження своїх доводів направлення заяв з кредиторськими вимогами до боржника в межах строку встановленого ст.23 Закону, фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, додані копії експрес-накладних ТОВ "Нова Пошта" та копії фіскальних чеків від 14.04.2016 (т.28, а.с. 165, т.30 а.с. 25, т.29 а.с. 24, т. 29 а.с. 168).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що фіскальні від 14.04.2016 про оплату поштових відправлень не подавались до суду першої інстанції, а крім того тридцятиденний строк для звернення з грошовими вимогами в порядку ст.23 Закону сплив 13.04.2016, з огляду на що кредиторами пропущено строк звернення з конкурсними вимогами.

Статтею 50 ГПК України визначено загальний порядок встановлення та обчислення процесуальних строків для всіх учасників судового процесу і суду.

Строки вчинення процесуальних дій у справах про банкрутство визначаються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено спеціальні строки, порядок їх встановлення та обчислення при зверненні кредиторів з заявами до боржника в судових процедурах у межах провадження у справі про банкрутство. Тридцятиденний перебіг строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з точної календарної дати - дати офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

В даному випадку тридцятиденний строк для звернення конкурсних кредиторів з вимогами до боржника починається з 16.03.2016, на наступний день після оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, і закінчується відповідно 14.04.2016.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції граничний строк подання заяв з конкурсними вимогами до боржника обраховано невірно.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції в порушення ст.101 ГПК України не встановлено обставини подання заяв з конкурсними вимогами до боржника фізичними особами - заявниками касаційних скарг, а саме не встановлено дату звернення до господарського суду, та невірно визначено дату спливу строку звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника, оскаржувана постанова не можу вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді врахувати наведене вище, встановити дату звернення фізичних осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до господарського суду з кредиторськими вимогами, та з урахуванням ст.ст. 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно черговості задоволення вимог фізичних осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити.

Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_5 задовольнити.

Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_6 задовольнити.

Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_7 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі №908/485/16 скасувати.

Справу №908/485/16 в частині кредиторських вимог фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 передати на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.В. Білошкап

Н.Г. Ткаченко